https://youtu.be/393zqbVNQ-IХореографія в наш час набуває все більшої популярності. Навчання дітей дошкільного віку різноманітним танцювальним рухам дозволяє одночасно вирішувати завдання естетичного та фізичного виховання. Саме в хореографічному мистецтві найбільш повно виявляється синтез тілесного та духовного компонентів, які розкривають широкі перспективи художньо-естетичного творчого та фізичного напрямку в розвитку дитини.
Використання танцювальних елементів у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку сприяє формуванню в них якісних характеристик рухів: виразності, ритмічності, чіткості, координованості, повільності та цілісності. Емоційна забарвленість танцювальних вправ надає рухам енергії та м’якості, більшого розмаху чи стриманості і в той же час сприяє їх розкутості та невимушеності. Танцювальна діяльність дозволяє вирішувати корекційно- профілактичні завдання: формування постави та корекцію деяких її порушень, попередження таких відхилень в анатомічній побудові стопи, як плоскостопість та косолапість.
Духовна культура танцювального мистецтва, в широкому плані, спрямована на залучення дітей до загальнолюдських культурних цінностей, а, у вузькому, сприяє розвитку художнього смаку та емоційних проявів дитини, вихованню позитивних форм поведінки та спілкування, формуванню навичок психорегуляції.
Хореографія виконує не тільки загальноосвітні функції, а й може вирішувати завдання морально-етичного виховання. Так, під час хореографічних занять можна розширювати дитячі інтереси, розвивати вміння бачити прекрасне в хореографії та інших видах мистецтва, формувати навички культури одягу, поведінки та рухів (зокрема, запрошення до танцю, яке підкреслює гідність і повагу до того, з ким танцюють і для кого танцюють), привчати до охайності, самостійності, відповідальності та обов’язкової дисципліни.
Танцювальна діяльність також сприяє психічному розвитку дитини: розширенню кругозору, активізації пізнавальних процесів, розвитку довільної уваги, пам’яті (зорової, слухової, м’язової), творчої уяви. У зарубіжній літературі розглядається особливий напрямок танцювального мистецтва – „educational dance”, що означає „виховний” чи „навчальний” танок.
Залучення дошкільників до краси хореографічного мистецтва; виховання інтересу та любові до танцювальної діяльності; формування початкових хореографічних умінь і навичок, засвоєння нескладних танцювальних рухів та етюдів; розкриття й розвиток творчого потенціалу, виявлення та створення умов для розвитку обдарованих дітей – мета, яку ставить хореографічна студія Житомирського спеціального центру розвитку дитини №41 під керівництвом Філіновича Костянтина Ігоровича.
